- збайдужілий
- —————————————————————————————збайдужі́лийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
збайдужілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до збайдужіти. 2) у знач. прикм. Байдужий, нечуйний … Український тлумачний словник
збайдужілість — лості, ж. Стан за знач. збайдужілий … Український тлумачний словник
збайдужіло — Присл. до збайдужілий 2) … Український тлумачний словник
байдужий — 1) (який не звертає уваги на кого / що н., не виявляє зацікавлення), байдужний, індеферентний, байдужливий, апатичний; збайдужілий, знеохочений, незацікавлений (який утратив цікавість до кого / чого н.); безпристрасний (не схильний до почуттів,… … Словник синонімів української мови
блязований — Блязований, зблязований: збайдужілий [33] … Толковый украинский словарь
зблязований — Блязований, зблязований: збайдужілий [29;33] … Толковый украинский словарь